Український народ щороку вшановує пам’ять молодих борців за волю, полеглих під залізничною станцією Крути. Ця битва стала символом героїзму та відданості Українській державі й національній ідеї, а її дата – 29 січня 1918 року – днем національної трагедії.
300 українських юнаків-добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому полі нерівний бій із майже п’ятитисячною армією більшовиків. Основу українських добровольців складали бійці створеної за ініціативою молодіжного Братства Українських Самостійників Юнацької школи імені гетьмана Б.Хмельницького та Студентського куреня імені Українських Січових Стрільців – переважно студенти Київського університету, Київського політехнічного інституту та учні старших класів київських гімназій.Вони – студенти, курсанти, школярі – виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, без вагань віддали молоде життя в ім'я волі свого народу. У масштабах всесвітньої історії ця битва, може, й незначна. Вона не є зразком військового мистецтва. Проте вона – символ нескореного духу нашої нації.
Боротьба за єдину Україну, яка відбувалася в минулому, продовжується і зараз. За неї віддавали своє життя цілі покоління патріотів. Серед них родина Вербицьких. Вихідці із села Блищанка – Зиновій Вербицький, - керівник підпілля ОУН, який загинув у 1944 році та його онук Юрій Вербицький - герой Небесної сотні, учасник Революції Гідності, Активіст Євромайдану; був викрадений разом з Ігорем Луценком невідомими 21 січня 2014 року і вбитий після катувань. У боротьбі за єдину Україну віддали своє молоде життя і наші земляки Орест Квач, Олег Гулько, Станіслав Лаврик, Володимир Марусич, Петро Слободян.
Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної єдиної України, якою пишатимуться наші нащадки.
Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви, принесені на вівтар незалежності.
300 українських юнаків-добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому полі нерівний бій із майже п’ятитисячною армією більшовиків. Основу українських добровольців складали бійці створеної за ініціативою молодіжного Братства Українських Самостійників Юнацької школи імені гетьмана Б.Хмельницького та Студентського куреня імені Українських Січових Стрільців – переважно студенти Київського університету, Київського політехнічного інституту та учні старших класів київських гімназій.Вони – студенти, курсанти, школярі – виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, без вагань віддали молоде життя в ім'я волі свого народу. У масштабах всесвітньої історії ця битва, може, й незначна. Вона не є зразком військового мистецтва. Проте вона – символ нескореного духу нашої нації.
Боротьба за єдину Україну, яка відбувалася в минулому, продовжується і зараз. За неї віддавали своє життя цілі покоління патріотів. Серед них родина Вербицьких. Вихідці із села Блищанка – Зиновій Вербицький, - керівник підпілля ОУН, який загинув у 1944 році та його онук Юрій Вербицький - герой Небесної сотні, учасник Революції Гідності, Активіст Євромайдану; був викрадений разом з Ігорем Луценком невідомими 21 січня 2014 року і вбитий після катувань. У боротьбі за єдину Україну віддали своє молоде життя і наші земляки Орест Квач, Олег Гулько, Станіслав Лаврик, Володимир Марусич, Петро Слободян.
Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної єдиної України, якою пишатимуться наші нащадки.
Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви, принесені на вівтар незалежності.
