“Aндрію, Андрію, я на тебе льон сію”…
Свята
народознавчого характеру-не рідкість у Заліщицькій гімназії. Учні пам’ятають
“Вишиванку –фест”,”Український рушник”,“Заплету косу”,“У тієї Катерини”,конкурс
на краще виконання колядок і щедрівок та ін.
Цьогоріч учні 6(10)Б класу, на чолі з наставником О. А. Середюк
підготували і провели андріївські вечорниці, щоб відтворити забави молоді, в
яких поєднались і ворожіння як елементи язичницької культури, і підготовка для різдвяних свят як складова християнської
релігії. Батьки допомогли учням у випіканні пиріжків,смаженні пампушок, якими
пригощали гостей. Смачним був і узвар, і, звичайно, вареники. На святі усіх
почастували: учителів, батьків, учнів. Цікавими було виконання учасниками
народних пісень ( а наш клас дуже співучий), андріївських ігор, ворожінь. Крім
цього, учні класу представили своєрідну картину-вікторину на відгадування назв
побутових предметів, які з допомогою батьків віднайшли в нашому районі. Це і
пікну діжу, і верету, і ціп,і чесало, і
ритуальні горщики, і гарчик, і рогач, і давні макітри, випалені гончарами з
чорної глини та ін. Глядачі
“вигравали” пампушки, якщо
вгадували назви. P.S У наш час теж
святкують Андрія, але дуже однобічно: парубки знімають хвіртки в тому
обійсті, де живе дівчина, а хотілось би,
щоб окультурили це свято, звернулись до давніх традицій, коли в цей день
формувались вертепи, гуртки колядників і т. д. Ось тому такі свята в
шкільному колективі треба проводити,щоб святкування не
закінчувалося тільки збитками…